 |
 |
 |
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТРЕТ |
 |
 |
|
НОВИНИ КУЛЬТУРИ |
 |
|
| ЦЕНТРАЛЬНА БІБЛІОТЕКА |
|
|
|
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ БІБЛІОТЕКИ |
|
|
|
НА СТОРІНКАХ ПРЕСИ |
|
|
|
ВІРТУАЛЬНЕ КРАЄЗНАВСТВО |
|
|
|
ВІДКРИТИЙ СВІТ |
|
 |
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
 |
|
| |
 |
 |
I.
Так починалася бібліотека
(серпень 1946 - травень 1947) .
1946 рік...
Це був перший мирний рік країни, яка перемогла
у Великій Вітчизняній війні. Рік колективного ентузіазму та оптимізму, рік щастя, хоч ще й "зі сльозами на очах",
адже величезне загальне лихо - війна, вже була в минулому.
Найбільший промисловий центр України - Дніпропетровськ,
відновлювався після воєнного лихоліття небаченими темпами.
Підіймалися нові цехи заводів, фабрик, відновлювалося
виробництво.
Ремонтувалися зруйновані й будувалися нові житлові
будинки, упорядковувалися шляхи, вулиці, парки, сквери. Поверталися до життя кінотеатри, клуби, будинки та палаци
культури...
Скрізь потрібні були кваліфіковані кадри, грамотні
фахівці. На повний хід йшов навчальний процес у технікумах, вищих навчальних закладах, школах робочої молоді.
А значить потрібні були книги - численні, загальнодоступні, у добре організованій міській публічній бібліотеці.
Розуміючи це,
16 серпня 1946 року Дніпропетровська
міська Рада депутатів трудящих прийняла
рішення №1291
"Про організацію міської публічної бібліотеки".
Ініціатором організації бібліотеки, її "хрещеним
батьком" був голова міськвиконкому
Микола Євстафійович Гавриленко.
Для бібліотеки було знайдено приміщення
на другому поверсі напівзруйнованого
будинку №5 по вул.Харківській. Свого часу
у цьому будинку перебувала міська єврейська бібліотека, а згодом - інститут удосконалення вчителів.
На момент організації публічної бібліотеки
тут розташовувалася контора Сільгоспбуду.
Чимало зусиль довелося докласти до того, щоб ця
організація звільнила надане бібліотеці приміщення - це відбулося до початку листопада 1946 року.
А вже
15 листопада було складено й затверджено
кошторис на ремонт і обладнання приміщення бібліотеки, відкрито рахунок у банку,
затверджено штатний розклад. Для прийнятих же на роботу співробітників,
з огляду на труднощі того голодного післявоєнного року, міськрадою була виділена одна картка літерного
постачання 3-ї категорії.
Завідуючою міською публічною бібліотекою була
призначена
Софія Ісаківна Чуманова. Це була яскрава
особистість, відома в місті своїми організаторськими здібностями,
творчим відношенням до справи. Важливим було й те, що до моменту призначення на цю посаду Софія Ісаківна мала стаж
бібліотечної роботи більш ніж 12 років.
Спочатку штат бібліотеки становив 5,2 одиниці:
крім С.І.Чуманової на роботу були прийняті
Тетяна Ізраїлівна Гельбух - завідуючою абонементом,
Марія Михайлівна Ангелевич -
завідуючою читальним залом та
А.М. Підпала - бібліотекарем.
Крім бібліотечних працівників у штаті був сторож і прибиральниця
Т.Т.Вакуленко.
З 15 листопада 1946 року робота "закипіла".
Діяльність велася одночасно трьома напрямками: комплектування літератури, ремонт приміщення, придбання устаткування.
З 20 листопада 1946 року по 1 січня 1947 року
в магазинах Облкульторгу та у бібколекторі було придбано понад шість тисяч книг. Були також передплачені обов'язкові
в ті роки твори В.І.Леніна, І.В.Сталіна. Серед перших передплатних видань були також Велика та Мала
радянська енциклопедія, зібрання творів О.Толстого, М.Горького, А.П.Чехова, В.Шишкова.
Дивом вцілілі у військові роки томи з домашніх бібліотек
несли до міської бібліотеки й мешканці міста. Надходили посилки з літературою з Москви, Ленінграду та інших міст країни.
На 1947 рік були підписані 32 назви газет
і 142 назви журналів.
З 1 грудня 1946 року господарським способом взялися
до ремонту приміщення бібліотеки.
Воно було невеликим, лише 135 кв.метрів. Співробітники
бібліотеки самі організували закупівлю будівельних матеріалів, їхнє підвезення до бібліотеки. Софія Ісаківна
з властивою їй енергією й наполегливістю сама добирала бригади штукатурів, мулярів, покрівельників, столярів.
Роботи велися ударними темпами. Перекладалися груби,
отиньковувалися стіни і стелі.
Вже у лютому 1947 року були проведені оздоблювальні, або як їх тоді називали
"альфрейні" роботи. Але ремонт усього приміщення закінчився тільки на початку травня: холодна весна 1947 року
не давала можливості відремонтувати розбиту сходову клітку й дах, який потребував капітального ремонту.
Зі звіту бібліотеки за цей період ми знаємо й про те,
яке устаткування було закуплене та виготовлене для бібліотеки.
Це:
- одинадцять стелажів;
- бібліотечний "прилавок";
- каталожна шафа на 45 ящиків;
- 8 індивідуальних столиків;
- один великий круглий стіл;
- три письмових столи;
- чотири книжкових шафи;
- два крісла;
- 27 стільців;
- один диван;
- трюмо;
- портрети й погруддя В.І.Леніна та І.В.Сталіна;
- портрет Т.Г.Шевченка;
- килим;
- дві люстри;
- матеріал на 9 штор і 2 портьєри.
Цей список дозволяє нам уявити інтер'єр міської
публічної бібліотеки в перші місяці її роботи.
У період підготовки бібліотеки до відкриття поряд
із суто господарською діяльністю колектив бібліотеки багато уваги приділяв бібліотечній роботі: записувалися до
інвентаря книги, проводилася їх тематична обробка. Були організовані алфавітний, систематичний і топографічний
каталоги, був складений алфавітно-предметний "ключ" до систематичного каталогу.
Завідуюча бібліотекою проводила зі співробітниками
заняття з вивчення правил опису книг, інших бібліотечних процесів.
Наближався день, заради якого з таким ентузіазмом
і самовідданістю працював маленький згуртований колектив бібліотеки.
Зі спогадів Софії Ісаківни Чуманової:
"По радіо й у газетах повідомлялося,
що 20 травня для читачів відкривається Міська Публічна бібліотека.
Ніхто з нашого невеличкого колективу не хотів миритися
з недоробками, як і не хотів порушувати термін відкриття. Довелося працювати так само й вночі...
Поки отримувалася література, закінчувалася її обробка, поки книги розставлялися полицями, інші працівники вішали штори,
картини, вивішували рекомендаційні списки літератури, ставили вітрини й виставки.
Нас вела одна думка: тут все повинно бути привабливим,
культурним, таким, що породжує інтерес читача до книги. І здається, що ми цього домоглися".
Відкриття бібліотеки було важливою подією у житті
міста.
У день відкриття її відвідали секретар Обкому
КП/б/У Дунаєв, секретар МК КП/б/У Шевченко, численні представники партійних і громадських організацій.
Бібліотека одержала багато вітальних телеграм, відгуків.
От деякі з них:
"
Любов до своєї справи у працівників
цього культурного вогнища - от, що насамперед впадає в око, коли заходиш до бібліотеки. Нова бібліотека -
це великий внесок до справи загального підйому культурного добробуту нашого міста. Бажаю колективу бібліотеки успіхів
у їхній подальшій роботі".
зав. відділом пропаганди
й агітації Жовтневого РК КП/б/У
В.Філімонов
"Блискуче вогнище культури! Відчувається у всьому
любовне відношення співробітників до справи; вони змогли створити чуйну робочу обстановку у бібліотеці. Хочеться,
щоб бібліотечний фонд був досить великим".
М.Гордон, викладач ДГТУ, лектор
Міськлекторського бюро
Бібліотеку відвідав й голова виконкому міськради
Микола Євстафійович Гавриленко. У книзі відгуків він залишив такий запис:
"Нова бібліотека - ще одне культурне
вогнище у відновлюваному місті, - місті чавуну й стали. Цілком задоволений цією культурною установою.
Оголошую подяку всьому персоналу бібліотеки
та її керівникові тов.Чумановій С.І.
23.V.1947 року".
II.
"Становлення"
(1947-1949 роки).
Почалися робочі будні бібліотеки.
Протягом першого року роботи "Публічки"
до бібліотеки записалося
2547 читачів, які відвідали бібліотеку
35839 разів й одержали
63851 книгу.
В 1948 і 1949 роках число читачів подвоїлося,
а кількість відвідувань та книговидач збільшилася у два з половиною рази.
Читачів зустрічали уважні співробітники бібліотеки.
Завідуюча абонементом
Тетяна Іванівна Гельбух багато
уваги приділяла правильній постановці роботи абонементу: індивідуальній роботі, обліку книг, що видавалися,
виставковій роботі, веденню каталогів. І співробітники, і читачі відзначали винятково сумлінну працю бібліотекаря
абонементу
А.М.Підпалої, яка поряд з обслуговуванням
читачів, відповідала ще й за обробку літератури.
Особливою увагою до запитів читачів вирізнялася
завідуюча й вона ж тоді єдиний працівник читального залу
Марія Михайлівна Ангелевич.
У перші місяці після відкриття міська Публічна
бібліотека обслуговувала читачів з 12.00 до 18.00.
Але незабаром, у вересні 1947 року в обласній газеті
"Зоря" з'явився невеличкий допис студента Держуніверситету М.Кузьменка, у якому він, вислювлюючи побажання
студенської молоді, просить подовжити роботу бібліотеки до 20.00 - 21.00.
Вимога про збільшення годин обслуговування читачів
з 10.00 до 20.00 пролунала й на читацькій конференції, присвяченій першій річниці роботи бібліотеки.
Але через нечисленний штат співробітників
до кінця 40-х років бібліотека обслуговувала читачів з 14.00 до 20.00.
Тривало активне комплектування книжкового фонду.
Але книг катастрофічно не вистачало. Мабуть,
відчута читачами й бібліотекарями нестача літератури - головна проблема у роботі бібліотеки в 40-ві роки.
Наприкінці 1949 року книжковий фонд бібліотеки становив
загалом близько 24 тис. примірників. За зростаючої рік від року кількості читачів цього було вкрай недостатньо.
Читачі абонементу вказували на необхідність поповнення
фонду книгами з літературознавства й права. Науковці просили збільшити кількість науково-технічної літератури з питань
електрометалургії, гірничої справі.
Ці проблеми завідуюча бібліотекою С.І.Чуманова виносила
на розгляд міського відділу культури, міськради.
Й у важке післявоєнне лихоліття проблеми бібліотеки, вимоги читачів не залишалися
без уваги: щорічно міськрада знаходила можливість виділяти додаткові кошти на придбання літератури. Не залишалися
осторонь від вирішення питань комплектування фондів й співробітники бібліотеки: завідуюча читальним залом
Марія Михайлівна Ангелевич внесла пропозицію завести у бібліотеці книгу відмов, вказуючи у ній причину
конкретної відмови.
Це був ще один важливий крок, який дозволяв бібліотеці вдосконалювати індивідуальну роботу з читачами. Саме він поклав
основу роботи з доукомплектування фондів.
З перших днів роботи бібліотеки співробітники приділяли
велику увагу довідково-бібліографічному обслуговуванню читачів. Щорічно видавалося більш ніж півтисячі письмових
і біля півторитисячі усних бібліографічних довідок.
Бібліографічні довідки й консультації отримували
науковці й учні, лектори, "доповідачі", дипломники.
В цей час зароджується й інформаційна робота.
Її мета полягала в тому, щоб обслуговування читачів було більш "адресним".
Для вивчення інформаційних потреб читачів співробітники
бібліотеки розробили анкети. Анкети були видрукувані й розмножені друкарським способом.
А щоб прискорити "просування" літератури
до читачів, працівники бібліотеки направляли читачам листи, у яких повідомлялося про надходження нових книг і журнальних статей,
що цікавили конкретних читачів.
1947 року в Публічній бібліотеці було відкрито
Міжбібліотечний абонемент. Бібліотекою були укладені договори спочатку з 5-ма бібліотеками міста та з Державною
бібліотекою ім.В.І.Леніна (м.Москва). 1947 року послугами МБА скористалися 514 читачів. Надалі їхнє число збільшилося.
Серед перших абонентів МБА бібліотеки були працівники облпрокуратури, науковці, артисти театрів міста,
інженерно-технічні працівники.
Вже з перших днів роботи бібліотека формує свій стиль
та відрізняється глибокою змістовністю виставкової роботи.
Обов'язковими стають книжкові виставки до ювілейних дат
письменників, до великих подій суспільно-політичного життя держави. Щорічно до 100 найрізноманітніших виставок
оформлялися співробітники бібліотеки.
До організації особливо значних виставок залучалися
фахівці: історики, викладачі вищих навчальних закладів.
Помітною подією у культурному житті міста стала
книжкова виставка, організована у приміщенні бібліотеки: "800-річчя Москви". Про це свідчать фотографії
виставочних стендів, відгуки читачів.
Виставку відвідали біля шести тисяч чоловік.
Екскурсіями керував науковий співробітник історичного музею.
"Виставку оглянув секретар МК КП(б) України
з пропаганди та агітації тов.Шевченко, завідуюча Облкультвідділу тов.Вибодовська, завідуючий Міськкультвідділом
тов.Хайт".
(із звіту бібліотеки за 1947 рік).
У цей же період закладаються традиції проведення
активної масової пропаганди книги.
Не маючи свого достатньо великого для проведення вечорів
та читацьких конференцій приміщення, співробітники бібліотеки переносять цю роботу до парків міста, до залу засідань
міської Ради, до театрів. Збільшувалася аудиторія заходів - по 500 чоловік і більше; зростав і їх резонанс у місті.
Захоплення викликали вже перші вечори, проведені бібліотекою:
- Читацька конференція за твором Бориса Полевого
"Повість про справжню людину" (11 січня 1948 року, зал засідань Міськради).
- Літературний вечір до 125-річчя від дня народження
О.М.Островського (12 квітня 1948 року, у приміщенні театру російської драми ім.Горького).
- Літературний вечір до 120-річчя
Л.М.Толстого (18 вересня 1948 року - у парку ім.Шевченка).
Всі заходи ретельно планувалися, їм передувала
велика підготовча, рекламна робота. До проведення вечорів окрім співробітників бібліотеки залучалися й відомі
у місті фахівці - літературознавці, такі як доцент університету Гай, студенти театрального училища.
А в абонементі й у читальному залі бібліотекарі
Тетяна Ізраїлівна Гельбух, Марія Михайлівна Ангелевич рекомендували та обговорювали з читачами
новинки радянської літератури. Найбільш популярними наприкінці 40-х років були книги, де головними героями виступали
військові, льотчики, танкісти, політруки, підпільники, розвідники, командири виробництва: "Молода гвардія"
О.Фадєєва, "Два капітани" В.Кавєріна, "Строгови" Г.Маркова,
"Буря" І.Еренбурга, "Прапороносці" О.Гончара, "Степан Кольчугін"
О.Гросмана та інші.
Характерною рисою роботи Публічної бібліотеки
у перші роки після її створення була активна пересувна діяльність. Початок їй було покладено у серпні 1947 року.
Й першою з пересувних бібліотек була пересувка з 180 книг у підшефному інструментально-штамповому корпусі Автозаводу.
Пересувні бібліотеки були організовані також у Виконкомі
міської Ради, в агітпунктах, у парку ім.Шевченка.
Для організації та проведення цієї роботи у вересні
1947 року була затверджена ще одна штатна одиниця - завідуюча пересувним фондом. На цю посаду прийняли
Євгенія Костянтинівна Дробишевська.
Зі спогадів Євгенії Костянтинівни:
"
До кінця 1947 року на підприємствах міста
та за місцем проживання трудящих працювало 15 пересувних бібліотек, а 1948 року - вже 20".
Найбільші пересувки були організовані на Автозаводі,
Мостбуді, ДТТУ, Галалитовуму заводі, у Міськтосі. Загальна кількість читачів, які обслуговувалися на пересувках, досягла
майже 2-х тисяч чоловік.
Але перші радощі, що супроводжували відкриття бібліотеки,
відходили у минуле. Вже після декількох місяців роботи співробітникам бібліотеки, а згодом й читачам стало ясно,
що приміщення бібліотеки не зможе вмістити всіх бажаючих.
Читальний зал було розраховано всього лише на 25 читачів,
абонемент не вміщав відвідувачів та швидко зростаючий книжковий фонд, не було можливості влаштувати роздягальню.
І хоча тривали роботи з облаштування приміщення
по вул.Харківській (ремонтувався дах, виправлялися груби, засклювалися вікна), Софія Ісаківна Чуманова 1948 року ставить
перед керівництвом міста питання про надання міській публічній бібліотеці нового приміщення, більш просторого
й зручного для читачів.
Таке приміщення було знайдено -
будинок №1 по вулиці
Московській. Кращого приміщення для бібліотеки на той час віднайти було важко. Цей будинок, що знаходився
у самому центрі міста, на розі проспекту ім. К.Маркса й вулиці Московської, був відомий усім у місті. Але...
у ньому знаходився Облкомунбанк та один з найвідоміших у місті ресторан "Дніпро".
З великими зусиллями С.І.Чумановій за активної
підтримки голови виконкому Міської Ради депутатів трудящих Миколи Євстафійовича Гавриленка вдалося домогтися прийняття
рішення Міськвиконкому № 40/1233 від 14 жовтня 1948р. про надання бібліотеці третього поверху цього будинку площею
500 кв. м., де розміщувався банк.
Але до втілення у життя рішення Міськради довелося
чекати більше, як півтора роки. Про нелегкі дні й місяці очікування говорять рядки наказів завідуючої бібліотекою:
Наказ №2 від 05.01.1949р.
"Згідно наказу Міськкультвідділу пропоную всім
зав. відділам припинити книговидачу і підготувати книжковий фонд до переїзду до нового приміщення бібліотеки".
Зав. бібліотекою С.І.Чуманова
Наказ №3 від 04.02.1949р.
"Через тривалий ремонт нового приміщення
бібліотеки пропоную заввідділам розпакувати запакований фонд бібліотеки, розставити його і з 8 лютого стати
до книговидачі".
Зав. бібліотекою С.І.Чуманова
Тривалий ремонт нового приміщення
вівся за активної участі працівників бібліотеки.
Отримувалися столи, люстри, настільні лампи, бра та скло до них. Були замовлені й виготовлені стелажі. Бібліотекарі
самі розшукували необхідні будматеріали, відсутність яких затягувала ремонт. І одночасно з цим велося обслуговування
читачів у старому приміщенні по вул.Харківській, 5, отримувалася та оброблялася література. У цей же час була проведена
величезна, трудомістка робота з перевірки й поділу всього фонду на три частини - для абонементу, читального залу
й бібліографічного відділу.
І тільки у грудні 1949 року бібліотека, нарешті,
відкрила двері для читачів у новому приміщенні.
Ось як про це писала місцева преса:
"Вчора, у день 70-ліття від дня народження
тов.Сталіна, відбулося відкриття бібліотеки у новому, чудово обладнаному приміщенні у будинку №1 по Московській вулиці.
Бібліотека має великий читальний зал на 120 місць, абонементний зал, книжкове сховище, службові приміщення".
(Дніпропетровська правда,
22 грудня 1949 року)
Повертаючись до ролі
Миколи Євстафійовича Гавриленка
у становленні Міської Публічної бібліотеки в перші роки її існування, треба відзначити, що
значною мірою саме завдяки його особистій участі та уважному ставленню
до проблем бібліотеки позитивно вирішувалися питання про надання їй приміщень, зміцнення
матеріально-технічної бази, виділення додаткових коштів на придбання літератури.
Велику допомогу Публічній бібліотеці в перші
її роки надавала й Бібліотечна Рада. У 40-ві роки до складу Ради входили відомі, авторитетні у місті люди, які багато
зробили для становлення головної бібліотеки міста. Серед них: голова Міськплану
Т.Кузьменко, головний архітектор міста
Дерябін, нначальник
інструментально-штамповочного цеху Автозаводу
Ковальов, начальник бюджетної групи
міськфінвідділу
Бакеркін, завідуючий міськкультвідділом
А.І.Хайт, науковий співробітник музею
Ревич, завідуюча літературною частиною
театру ім.Горького
Серафіма Смулянська, парторг
Укркнигокультторгу
Росинський, домогосподарка
Футегберг.
Бібліотечна Рада допомагала співробітникам бібліотеки
у комплектуванні літератури, організації виставкової роботи, у діяльності рецензентської групи, у вирішенні
господарських питань.
Крім того, бібліотека мала у ті роки актив
з числа читачів у кількості більш ніж 10 чоловік, який допомагав співробітникам бібліотеки у повсякденній
роботі (технічна обробка літератури, організація виставок і т.п.).
Безумовно, треба віддати належне організаторським
здібностям та особистим людським якостям Софії Ісаківни Чуманової, яка зуміла залучити до роботи на користь бібліотеки
та її читачів зацікавлених, впливових у місті людей - ентузіастів, шанувальників книг.
Незважаючи на проблеми, якими багате було життя
бібліотеки у 40-ві роки, колектив "Публічки" брався вирішувати й проблеми інших бібліотек. Так, 1947 року міська
Публічна бібліотека взяла шефство над Петриківською районною бібліотекою. І, як свідчить річний звіт бібліотеки,
їй вдалося допомогти підшефним у питаннях комплектування, організації ремонту та
"домогтися правильної та гарної
постановки роботи".
1940-ві роки - це і початок методичної діяльності
Міської бібліотеки. За завданням Міського комітету комуністичної партії працівники публічної бібліотеки
ознайомлювалися зі станом роботи бібліотек міста - технічної бібліотеки Автозаводу, середніх шкіл №30 і №17,
Палацу культури Сталінської залізниці, тощо. Спільно з Міськвідділом культпросвітроботи починаючи з 1947 року
бібліотекою проводилися семінари для працівників бібліотек міста. Загалом же поточна методична допомога надавалася
Публічною бібліотекою величезній кількості міських бібліотек.
Значним поштовхом у становленні методичної роботи
міської Публічної бібліотеки стала Всеросійська нарада бібліотечних працівників, що була проведена у березні 1948 року у
Москві. Софія Ісаківна Чумановаво, яка брала в ній участь у цьому заході, ретельно та завзято взялася за вирішення
проблеми, поставленої нарадою - підготовкою для бібліотек міста кадрів високої кваліфікації.
Ентузіазм співробітників бібліотеки, їхня ініціатива,
творче відношення до роботи з організації бібліотечної справи у місті, з обслуговування читачів не залишилися
непоміченими.
За підсумками вже першого року роботи Міська Публічна
бібліотека була нагороджена грамотою ЦК профспілки працівників політосвітніх установ СРСР
та Комітету у справах культурно-освітніх установ УРСР. |
|
|
|
|
|
|
