
Філій
Книжок
Візитів щомісяця
Еффі, хоч і вже доросла, все ще не може змиритися з розлученням батьків, про яке вони оголосили минулого Різдва. її батько та його жахлива нова подружка всюди публікують спільні фото з хештегами #віаграпрацює та #сексколитобі-зашістдесят, а до всього тепер ще й продають улюблений сімейний будинок і влаштовують вечірку з нагоди виселення... Але Еффі на неї не запрошено. Проте дівчина згадує про своїх дорогоцінних дерев'яних ляльок із дитинства, надійно захованих у димоході, і не має іншого вибору, окрім як повернутися по них. План простий і геніальний: вона прокрадеться, візьме ляльок і піде собі. Ніхто не дізнається, що вона там була. Але Еффі ніяк не вдається їх відшукати. І поки вона потай скрадається запилюженими горищами, ховається під столами та намагається (безуспішно) уникнути зустрічі зі своїм колишнім хлопцем, вона відкриває для себе несподівану правду про свою сім'ю — і навіть про себе саму. Незабаром Еффі розуміє, що єдиним способом дізнатися, що насправді відбувається з її родиною, і було проникнення на вечірку...
Кінселла, Софі. Непрохана гостя : роман / С. Кінселла ; дар. Є. О. Кулакова ; пер. з англ. Є. Баскакова. - К. : ВД КМ-БУКС, 2025. - 343 с.
Місцезнаходження:
Дніпровська Центральна міська бібліотека, відділ сімейного читання (вул. Воскресенська, 23)
Максим Єфіменко завжди програє. Друг кидає на гроші, дівчина йде до іншого, а старенький ланос от-от доведеться продати, щоб позбутись боргів. І, здавалося б, нова престижна робота має стати його щасливим квитком, от тільки за дверима омріяного офісу життя Макса стискається до розміру скляного акваріума, де на нього чекають численні невдачі, таємниці, боротьба з токсичним босом, а подекуди — і з самим собою.Чи можливо побудувати щось справжнє на уламках розбитого ілюзіями життя? Скільки принижень треба проковтнути, аби остаточно втратити себе? І в який момент людина перетворюється на сірий офісний планктон?
Це сатирична, зла і до болю впізнавана трагікомедія офісної реальності на зламі десятиліть, де, щоб отримати бажане, доведеться втратити все, що було по-справжньому важливим. У цій книжці немає геройства. Тільки виживання з дешевою кавою у руках і клятим будильником щоранку. І світла в кінці тунелю теж немає. Це просто офіс.
Половінко, Кирило. Планктон : офісна драма / К. Половінко ; дар. І. А. Зімакова. - К.: Лабораторія, 2025. - 415 с.
Місцезнаходження:
Дніпровська Центральна міська бібліотека, відділ сімейного читання (вул. Воскресенська, 23)
Один із найвідоміших творів Філіпа Діка, роман «Людина у високому замку» (1963) занурює читача у страхітливий альтернативний світ, дуже схожий на наш власний, проте з однією важливою моторошною відмінністю - це світ, де союзники зазнали поразки у Другій світовій війні. У цій кошмарній антиутопії нацисти захопили Нью-Йорк, японці контролюють Каліфорнію та все західне узбережжя колишніх Сполучених штатів, а африканський континент піддано жахливим експериментам і практично стерто з лиця землі. У нейтральній буферній зоні, яка ділить нові конкуруючі наддержави, живе автор підпільного бестселера, знаний як «людина у високому замку». Його книга пропонує нове бачення реальності – альтернативу світової історії, в якій держави Осі таки було переможено, даруючи надію для мільйонів зневірених. Але який із двох різновидів «реальності» справжній? І чи не є світ, описаний у цій книжці, просто одним із багатьох можливих?
Дік, Філіп К. Людина у високому замку : роман / Філіп К. Дік ; дар. О. Зінов'єва; пер. з англ. І. Серебрякова. - К. : Комубук, 2024. - 359 с.
Місцезнаходження:
Дніпровська Центральна міська бібліотека, відділ сімейного читання (вул. Воскресенська, 23)
Що спільного між безсмертними полотнами засновника братства прерафаелітів, таємничими віршами Волта Вітмена та звичайною художницею з Принстонського університету? Чому за дівчиною по п’ятах слідує Смерть? І які таємниці вона відкриє, занурившись у своє минуле? Ніта достеменно не пам’ятала, що ж з нею трапилося на тій злощасній дорозі, яка вела в нікуди. Холодні води Карнегі повністю змили деталі найвизначнішої події в її житті, залишивши лише відчуття. Безодню відчуттів на геніальних полотнах. Але краще б їй розучитися відчувати взагалі та спалити свої творіння в попіл. А, втім, краще розпочати історію із самого початку.
Остром, Літа. Тінь води : роман / Л. Остром. - К. : Уроборос, 2025. - 315 с.
Місцезнаходження:
Дніпровська Центральна міська бібліотека, відділ сімейного читання (вул. Воскресенська, 23)