Лазар Глоба (?-1793), козак, осавул запорозького війська, засновник двох катеринославських садів, перетворених пізніше на два головні міські парки - імені Т. Г. Шевченка і Лазаря Глоби.
Лазар Остапович Глоба народився с. Медведівка Київскої губернії, Чигиринського повіту. Звідти вийшов у козаки. Був осавулом запорізького війська. Після виходу у відставку у 1743 році він оселився навпроти Монастирського острова на Дніпрі. У записаних у 1828-1831 роках Катеринославським архієпископом Гавриїлом (Василь Федорович Розанов) спогадах запорожця Миколи Коржа, близького приятеля Лазаря Глоби, його названо у числі перших жителів цих місць. На Дніпрі Лазар Глоба побудував 4 кам’яних млини, у Новому Кодаку мав ткацьку майстерню. Разом з ним жили його товариші - М. Л. Корж та І. С. Каплун зі своїми сім’ями. У 1770-1780 рр. жителі слободи Половиця зверталися до новоросійського губернатора за дозволом на будівництво церкви і перші «прошенія» підписував Лазар Глоба. Як полковий осавул, людина багата і незалежна, він користувався повагою жителів.
Справжньою любов’ю відставного осавула стали сади, які він вирощував до самого початку будівництва Катеринослава. Коли задумували будувати місто, його центр повинен був розташовуватися на кручі над Дніпром, що облюбував князь Григорій Потьомкін. Він купив Нижний сад Лазаря Глоби за 3000 руб., який був названий Потьомкінський сад (нині парк імені Т. Г. Шевченка). Після продажу саду Глоба також отримав земельну ділянку від князя Потьомкіна, яку швидко освоїв. Він заснував Верхній сад (Казенний сад, Міський і Технічний сади, парк імені Хатаєвича, Чкалова, нині парк Лазаря Глоби), де також висадив великий фруктовий сад. Згодом він насадив і багато лісових дерев. Спочатку площа саду була набагато більша від сучасної. Частина його території відійшла під промислові об’єкти, магазини, готель, Будинок колгоспника, старий цирк, житлові будинки. Відомо що останні роки життя Лазар Глоба провів саме на цьому місці, тут був його зимівник.
Лазар Глоба був неодружений і не мав спадкоємців. Коли він помер у 1793 році, то все його майно, включаючи і сад, перейшло в казенне відомство, тому і сад став називатись Казенним. Лазаря Глобу поховали на новій садибі під горою, у саду коло дубу, де над його могилою вдячні односельці встановили гранітний камінь. До 100-літнього ювілею Катеринослава, у 1887 році, на надгробній плиті був висічений напис з іменем Лазаря Глоби. Питання про увічнення пам’яті Лазаря Глоби було порушено на засіданні Катеринославської Вченої Архівної Комісії, заснованої у 1903 році. На його могилі довго стояв скромний обеліск з лаконічним написом - «Запорожцу Глобе, основателю Сада». В 1936 році при будівництві Дитячої залізної дороги обеліск було знято.
У 1972 році, у рамках підготовки до 200-річчя Дніпропетровська, над могилою Лазаря Глоби було встановлено пам’ятник (скульптор Едуард Курильов). Відливали фігуру по фрагментах з металу. Вага триметрового пам’ятника понад чотири тони. Як виглядав Лазар Глоба - не зберіглося жодного малюнку.
У 1992 році на честь святкування річниці незалежності України міська влада присвоїла колишньому міському парку імені Чкалова ім’я засновника саду - Лазаря Глоби.