Ганна Антонівна Патока (1925-1988), вчитель української мови і літератури, директор Дніпропетровської середньої школи № 16 (нині дніпровська гімназія №16), Відмінник народної освіти СРСР, заслужений учитель УРСР.
Ганна Антонівна Патока народилася 6 лютого1925 року в с. Новий Орлик Кишінського району Полтавської області в родині селян. ЇЇ батько загинув на фронті, мама працювала в колгоспі. У 1941 році Ганна закінчила 9 класів Ново-Орлицької школи, а 10-й довелося закінчувати в 1944 році після звільнення села від окупації. Після закінчення школи вона навчалася в Дніпропетровську на педагогічних курсах із підготовки вчителів 5-7 класів (українське відділення). Працювала за фахом у 1-й школі робітничої молоді Жовтневого (нині Соборний) району міста.
У 1948-1954 роках Ганна Антонівна Патока навчалася на філологічному факультеті Дніпропетровського державного університету (заочно) за спеціальністю «Українська мова і література», одночасно працювала інспектором Кіровського (нині Центральний) районного відділу освіти Дніпропетровська з 1947 по 1950 рік, а з 1950-1951-х - учителькою української мови в семирічній школі №19. Вона також була депутатом районної та обласної рад.
Ганна Антонівна була завучем середньої школи №21, директором інтернату №1. Вона завідувала обласним управлінням освіти в Дніпропетровській області, у 1965 році стала директором школи-новобудови №16 на проспекті Кірова (нині Олександра Поля). Головні риси її особистості - сильний характер, активність, любов до своєї справи. Навчання в школі тоді проходило в три зміни, закінчувалось о 20.30 вечора, і весь цей час Ганна Антонівна була на роботі. Більшість її учнів училися на «добре» і «відмінно», 70% випускників щорічно вступали до вищих навчальних закладів.
Створення тематичних залів, методичних майстерень, перших в Україні предметних кабінетів, запровадження комплексного харчування, досягнення в галузі освіти (фотоальбоми, магнітофонні записи, збірники, діапозитиви про систему лекторських груп, фільми про діяльність піонерської дружини) - усе це школа передового досвіду і новаторства Г. А. Патоки.
Ганна Антонівна - педагог за покликанням, вона завжди шукала нестандартний, творчий підхід до виконання будь-якої справи. Любила дива, зроблені вмить з нічого, бажала перетворити мрію на реальність. Так, працюючи в інтернаті, вона придумала на Новий рік поставити в актовій залі справжню дитячу гірку, де стояла прикрашена ялинка, гірку поставили ледь не за ніч. Випускники довго згадували про це диво.
Будучи людиною неординарною і багатогранною, вона поєднувала яскравість, емоційність, силу переконання із надзвичайною скромністю. Ганну Антонівну любили за ерудованість, мудрість, талант, за жіночий шарм й уміння пожартувати. Боротьба за «нову школу» без авторитарності, інтерес до вчителя, віра в нього, підтримка, душевне тепло - основа ставлення директора до своїх підлеглих.
Ганна Антонівна Патока - Відмінник народної освіти СРСР, заслужений учитель УРСР, кавалер орденів Леніна, Червоного Прапора, багатьох медалей (ім. А. С. Макаренка, Н. К. Крупської та інших).
Ганна Антонівна Патока померла у 1988 році.
До 80-річчя Ганни Антонівни Патоки в холі школи №16 м. Дніпропетровська, де вона пропрацювала двадцять років, відкрили меморіальну дошку.